- 4–5 кг жива маса
- 6–8 кроленят у гнізді
- 30–31 день вагітності
- 56–60% забійний вихід
- 1930-ті рік виведення
Походження породи
Віденський білий — це так звана планова порода, виведена в 1930-х роках австрійським заводчиком Вільгельмом Муком як логічне продовження роботи з Віденським блакитним кроликом.
Для отримання нової лінії Мук використовував Віденського блакитного та білих новозеландських кроликів. Схрещування двох добре відомих продуктивних порід дало тварину з унікальною зовнішністю: чистим білим хутром і характерними блакитними очима, що й стало головною відмінною рисою.
Порода швидко поширилась у Центральній Європі, а пізніше була завезена до країн колишнього СРСР, де здобула популярність серед фермерів завдяки невибагливості та поєднанню м'ясних і хутрових якостей.
Від попередника — Віденського блакитного — нова порода успадкувала міцну конституцію, спокійний темперамент і пристосованість до різних кліматичних умов.
Зовнішній вигляд і стандарт
Головна відмінність Віденського білого від усіх інших білих порід — колір очей. Жодна інша порода кролів не має такого природного блакитного пігменту райдужки.
Тулуб
Середній за розміром, щільний і компактний, злегка подовженої форми з добре розвиненою мускулатурою. Спина широка і рівна, груди глибокі. Кістяк міцний, але не грубий.
Голова та вуха
Голова середня, злегка округла, пропорційна до тулуба. Вуха прямостоячі, довжиною близько 12–14 см, з добре оформленими заокругленими кінцями. Вуха щільно вкриті хутром.
Хутро
Густе, блискуче, м'яке на дотик. Тип — роллбек (хутро повільно повертається на місце після проведення рукою проти шерсті). Окрас — виключно чистий білий, без жовтизни та плям. Підшерсток щільний, білий.
Очі
Головна візитна картка породи — блакитний колір очей. Це не альбінізм (як у новозеландських білих з червоними очима), а справжній блакитний пігмент. Очі великі, виразні, яскраво-блакитні.
Кінцівки
Лапи міцні, прямі, середньої довжини, добре вкриті хутром. Кігті безпігментні — білі або прозорі, що відповідає стандарту породи для тварин із повністю білим хутром.
Дискваліфікація
Відхилення від стандарту: будь-які кольорові плями на хутрі, червоний або фіолетовий відтінок очей, жовтий наліт шерсті, надто вузьке тіло, звисаючі вуха, ознаки гідроцефалії.
Продуктивність
Порода відноситься до м'ясо-шкуркового напряму, що означає подвійну цінність тварини: якісне м'ясо та шкурка преміального класу.
М'ясна продуктивність
Жива маса дорослих тварин становить 4–5 кг, в окремих випадках — до 6 кг. Забійний вихід м'яса — 56–60%, що є хорошим показником для середньої породи. М'ясо ніжне, світле, з низьким вмістом жиру, відмінно підходить для дієтичного харчування.
Молодняк досягає забійної маси (2,5–3 кг) у віці 90–120 днів при правильному годуванні. Середньодобовий приріст живої маси у кроленят у підсисний та ранній постлактаційний період — 30–40 г.
Шкуркова продуктивність
Шкурки Віденського білого — цінна сировина для хутрової промисловості. Чисто-білий колір дозволяє фарбувати їх у будь-який відтінок без попереднього знебарвлення, що підвищує їхню ринкову вартість. Шкурки щільні, з добре розвиненим підшерстком.
4–5 кг
Жива маса дорослої особини
до 6 кг
Максимальна маса при інтенсивному вирощуванні
56–60%
Забійний вихід тушки
90–120
Днів до товарної маси 2,5–3 кг
Годування
Віденський білий не має специфічних вимог до раціону, але якість і збалансованість харчування безпосередньо впливають на темпи росту та якість шкурки.
Основа раціону
- Грубий корм: сіно бобово-злакових трав (люцерна, конюшина, тимофіївка) — постійний доступ
- Концентровані корми: комбікорм або зернові суміші (ячмінь, овес, пшениця) — 60–80 г на добу для дорослих
- Зелені корми в сезон: трава, листя, гілки листяних дерев
- Коренеплоди: морква, буряк кормовий, кабачок — 100–200 г на добу
Додатки та мінерали
- Крейда кормова або вапняк — джерело кальцію (5–7 г на добу)
- Кухонна сіль — не більше 1–2 г на добу (мінеральний лизунець)
- Висівки пшеничні — покращують перистальтику
- М'ясо-кісткове борошно або риб'яче борошно — джерело протеїну для підсосних самок та молодняку
Особливі потреби
- Вагітні та годувальні самки: збільшення раціону на 30–50%, обов'язкові вітаміни A, D, E
- Молодняк 4–8 тижнів: поступовий перехід від молока до твердого корму, захист від грубоволокнистих кормів
- Виробники: у період злучки збільшити концентровані корми, додати пророщене зерно
- Постійний доступ до чистої питної води — особливо влітку та для підсосних самок
Що заборонено
- Цвілий, гнилий або мокрий корм
- Капуста у великих кількостях (викликає здуття)
- Картопля в сирому вигляді
- Різкі зміни раціону
- Корм із підлоги — лише годівниці та ясла
Утримання та догляд
Кліткове утримання
Стандартний варіант для промислового та присадибного господарства. Для дорослого Віденського білого розмір клітки — мінімум 70 × 60 × 45 см (Ш × Г × В). Для підсосної самки з гніздом — не менше 90 × 70 × 50 см. Підлога — сітчаста або рейкова для відведення послідів.
Шед-система
Ряди кліток під навісом на відкритому повітрі. Порода добре переносить холод, але вимагає захисту від протягів та опадів. Оптимальна температура утримання — +10–20 °C. При морозах нижче –15 °C бажано додаткове укриття фасадів.
Мікроклімат і гігієна
Вентиляція — обов'язкова без протягів. Вологість не вище 70%. Чищення підстилки — не рідше двох разів на тиждень. Дезінфекція клітки — перед кожним розміщенням нової тварини. Підстилка: тирса, солома або стружка — шар 5–8 см.
Вольєрне утримання
Допустиме в теплу пору року. Площа вольєра для пари — мінімум 2–3 м². Обов'язкові укриття від сонця, дощу та хижаків. Самців з самицями у вольєрах не змішують — за винятком цілеспрямованого парування.
Розмноження
Статева зрілість
Самиці досягають статевої зрілості у 4–5 місяців, самці — у 5–6 місяців. Перше парування рекомендують проводити не раніше, ніж тварина досягне 80% маси дорослої особини (приблизно 3,5 кг), щоб уникнути фізіологічного перевантаження молодої самиці.
Парування
Самицю підсаджують до самця (не навпаки — щоб уникнути агресії на чужій території). Парування коротке — 5–10 хвилин. Рекомендується контрольне повторне парування через 8–12 годин. На рік — не більше 4–5 окролів, щоб не виснажувати самицю.
Вагітність
Сукрільність (вагітність) триває 28–35 днів, найчастіше — 30–31 день. За 3–4 дні до окролу самиця починає будувати гніздо, вирипуючи пух із живота. Необхідно встановити у клітку маточник (ящик розміром 40 × 25 × 25 см) і підкласти чисту м'яку підстилку.
Окріл і гніздо
У гнізді зазвичай 6–8 кроленят, у молодих самиць — 5–6. Новонароджені сліпі, голі, важать 50–80 г. Очі відкриваються на 10–12-й день. Не слід часто тривожити гніздо — самиця може кинути кроленят.
Підсисний період
Кроленята живляться молоком до 28–35-го дня. З 18–20-го дня починають підходити до годівниці матері. Відлучення проводять у 30–45 днів (залежно від стану самиці та кроленят). Після відлучення молодняк ще 2 тижні тримають у знайомій клітці малими групами.
Повторне парування
Після відлучення самицю витримують 7–14 днів для відновлення. Рання злучка (на 10–14-й день після окролу) можлива, але виснажує організм і знижує якість наступного потомства. Оптимальний інтервал між окролами — 75–90 днів.
Здоров'я та хвороби
Порода відрізняється помірною стійкістю до захворювань. Більшість проблем зі здоров'ям пов'язані з порушенням умов утримання і профілактичного вакцинування.
Обов'язкові щеплення
- ВГХК (вірусна геморагічна хвороба кроликів) — з 6 тижнів, далі щорічно
- Міксоматоз — з 6 тижнів, ревакцинація двічі на рік
- Перші щеплення — у 45–60-денному віці; між вакцинами інтервал 2 тижні
Типові захворювання
- Кокцидіоз — кишковий (пронос, здуття) та печінковий. Лікування: Байкокс 5% або Ампролін у воді
- Пастерельоз — бактеріальна інфекція дихальних шляхів. Лікування: антибіотики за призначенням ветлікаря
- Мастит у самиць — запалення молочних залоз після окролу. Профілактика: чисте гніздо, регулярний огляд
- Пододерматит — запалення підошви лапи при утриманні на сітці. Профілактика: дерев'яні рейки або килимки
Паразити
- Вушний кліщ (псоропта) — кірки в слуховому проході, свербіж. Лікування: Івермектин або Аверсектин
- Гельмінти — обробка Альбендазолом двічі на рік
- Блохи та воші — обробка протипаразитарними спреями, дезінфекція клітки
Загальна профілактика
- Карантин для нових тварин — не менше 14 днів
- Дезінфекція клітки перед заселенням: вогонь або 10% розчин хлорного вапна
- Роздільне утримання хворих тварин
- Уникати стресів: різкий шум, нові запахи, зміна корму — негативно впливають на імунітет
Переваги та недоліки породи
Переваги
- Унікальна зовнішність — білий окрас і блакитні очі
- Цінна шкурка без необхідності знебарвлення
- Спокійний, врівноважений темперамент
- Хороша материнська інстинкція у самиць
- Пристосованість до різних кліматів, включаючи холодний
- Нежирне, дієтичне м'ясо з гарними смаковими якостями
- Невибагливість до кормів порівняно з м'ясними велетнями
Недоліки
- Чутливість до стресів — різкі звуки та зміни умов знижують продуктивність
- Менша маса порівняно з крупними м'ясними породами (Фландр, Білий велетень)
- Потреба у якісному і збалансованому харчуванні для підтримки шкурки
- Стандарт допускає лише білий окрас і блакитні очі — суворий племінний відбір
Більше про кролівництво
Практичні поради, породи, раціони, господарські розрахунки — все на одному ресурсі.
Перейти на сайт